Всупереч традиціям і загальноприйнятим віруванням, предки Шрі Матаджі прийняли християнство, коли побачили, як жорстоко ставилися до індуїстських вдів у той час, особливо до вдів неповнолітнього віку.

Її брат, Х. П. Сальве, описав свою бабусю, яка сама була передчасною вдовою, у своїх Мемуарах як "велику особистість, повну мужності й сили переконань у боротьбі з несправедливістю; людину, яка мала якості величезної мужності та сміливості з одного боку, та материнської любові й доброти до своїх дітей – з іншого. Я підкреслюю це, тому що всі ці якості успадкували її діти й онуки, особливо Шрі Матаджі".

Батьки Шрі Матаджі продовжували жити життям, присвяченим справедливості та рівності. Вони приєдналися до Махатми Ганді у боротьбі за незалежність Індії, і було зрозуміло, що ніхто не мав пролити і сльози, коли когось із членів сім'ї було затримано чи ув'язнено. Після здобуття незалежності Її батько та багато Її братів продовжили служити у новоствореному уряді.

Чоловік Шрі Матаджі, сер Ч.П. Шрівастава, також жив зразковим життям, віддаючи себе служінню найвищим стандартам державної служби. Його книги – "Життя правди у політиці" [1] з біографією Лал Бахадура Шастрі та "Корупція: ворог всередині Індії". [2]