Моїм квітучим дітям

Ви гніваєтеся на життя,
Немов маленькі діти,
Чия матір згубилася у темряві.
Ви супитесь, виражаючи відчай,
В кінці вашої марної подорожі.

Ви виряджаєтесь в потворність, щоб відкрити красу.
Ви називаєте все фальшивим в ім’я істини.
Ви розпилюєте емоції, щоб наповнити чашу любові.
Мої милі дітоньки, Мої любі,
Як можете ви досягти миру, ведучи війну
З самими собою, своєю суттю, із самою радістю?

Досить ваших зусиль у самозреченні —
Удаваній масці розради.
Тепер перепочиньте в пелюстках лотоса,
На руках вашої милостивої Матері.
Я прикрашу ваше життя прекрасним цвітінням
І наповню миті вашого життя пахощами, сповненими радістю.
Я змащу вашу голову Божественною Любов’ю,

Тому що не можу більше витримувати ваші муки.
Дайте Мені занурити вас в океан радості настільки,
Щоб ви розчинились в Ньому — Найвищому,

Котрий усміхається в чашолистку вашого Духу —
Таємничо прихованому, щоб постійно вабити вас.
Усвідомте це й ви знайдете Його —
Того, Хто вібрує кожне ваше волоконце блаженною радістю,
Огортаючи світлом увесь Світ.

Шрі Матаджі Нірмала Деві шукачам США, під час Своєї першої подорожі в 1972 р.