У 1947 році вона вийшла заміж за Чандріку Прасада Шріваставу, високопосадовця з Індії, чия кар'єра охопила роботу від особистого секретаря покійного прем'єр-міністра Індії Лала Бахадура Шастрі до чотирьох термінів поспіль на посаді генерального секретаря Міжнародної морської організації Організації Об'єднаних Націй. У них було дві доньки. У цей час, поки Вона виховувала дочок і допомагала кар'єрі свого видатного чоловіка, Шрі Матаджі продовжувала доброзичливо вивчати навколишній світ. Вона зустрічалася віч-на-віч з широким колом людей з різних країн, культур, рівнів доходу та походження і ставилася до них зі щирою повагою. Обговорюючи державні питання з важливими лідерами чи сімейні проблеми з водієм таксі, Вона завжди була відкрита до співрозмови та розуміння. Вона виступала проти дискримінації, пропонувала захист тим, хто його потребував, займалася благодійністю, заохочувала культуру через музику і кіно, обробляла землю і вела активне домашнє господарство. Вона була люблячою дружиною, матір'ю і сестрою, а згодом стала бабусею.

Весь цей час вона поглиблювала своє сприйняття людської природи, зосереджуючи свою увагу на тому, як найкраще допомогти людині піднятися до розкриття найвищого потенціалу. Вона прийшла до розуміння того, що така трансформація може відбутися лише через процес самореалізації, який полягає в пробудженні внутрішньої тонкої енергії (яка називається Кундаліні), що є присутньою в кожному з нас. Пробудження цієї енергії вона випробувала на собі, перш ніж присвятити своє життя тому, щоб ділитися нею з іншими.

5 травня 1970 року Шрі Матаджі розпочала свою духовну діяльність. У віці 47 років вона винайшла спосіб і розробила метод поширення масової самореалізації. Вона жадала дарувати справжній досвід, який люди могли б використовувати для трансформації та зцілення себе. На відміну від багатьох так званих гуру, які використовували людей, що шукали духовного знання, Шрі Матаджі хотіла розкрити ці знання всередині самих шукачів. Вона засуджувала всіх таких хибних гуру і протягом усього свого життя застерігала від шахрайських і насильницьких духовних практик.

Коли її чоловік став генеральним секретарем Морської організації ООН, Шрі Матаджі переїхала з ним до Лондона і почала духовну роботу з невеликою групою людей. Вона об'їхала всю Великобританію даючи лекції і передаючи досвід самореалізації. Вона ніколи не брала грошей за ці програми, наполягаючи на тому, що пробудження духовної енергії, яка спала в кожній людині, є її природженим правом, а отже, не може бути платним. Коли оточуючі почали розпізнавати її виняткові духовні та материнські якості, вона незабаром отримала почесний титул "Шрі Матаджі", що означає "Шановна Мати".

Метод медитації через самореалізацію, створений Шрі Матаджі, отримав назву Сахаджа Йога. Протягом 1980-х років Шрі Матаджі безперервно і невтомно подорожувала Європою, Австралією та Північною Америкою, безкоштовно навчаючи цьому методу всіх охочих. У 1990-х роках її подорожі поширилися на Південну Америку, Африку, Росію, Східну Європу, Азію та Тихоокеанський регіон.

Інституції по всьому світу присуджували їй почесні нагороди та докторські ступені. У 1995 році вона виступила на Четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні. Клаус Нобель говорив про її номінацію на Нобелівську премію миру в 1997 році в Королівському Альберт-Холі в Лондоні. Великий шанувальник Шрі Матаджі та Сахаджа Йоги, він проголосив ЇЇ "джерелом надії для людства" і еталонним взірцем для розрізнення добра і зла".