Кульмінація
Смиренне шанування
Шрі Матаджі з юних років знала, що Її головне призначення - зробити внесок у духовний розвиток людства. Проте лише у 47 років, коли дві Її доньки вийшли заміж, Шрі Матаджі розпочала визначальну для Її життя роботу.
Переломний момент настав у Нарґолі, маленькому селі в індійському штаті Гуджарат. 5 травня 1970 року, після глибокої медитації, Шрі Матаджі мала глибоке переживання і отримала досвід усвідомлення істини, яке надихатиме Її протягом наступних сорока років.
Відтоді Шрі Матаджі присвятила Себе розповсюдженню ідеї про те, що самореалізація є доступною для кожної людини, за допомогою простої практики медитації, яку Вона назвала Сахаджа Йогою - санскритський термін, що означає "спонтанне об'єднання" індивідуального "я" із "всепроникаючою творчою енергією Всесвіту". Вона стверджувала, що самореалізація є абсолютно доступною для всіх і кожного, і показала, як передати цей досвід іншим, "як одна свічка запалює іншу".
Шрі Матаджі починала з невеликої групи палких "шукачів істини" в Мумбаї та Лондоні. У цей період, до середини 1980-х, Шрі Матаджі була дуже близькою до людей та з надзвичайним материнським ставленням - готувала, їла, ходила за покупками, в кіно, не кажучи вже про регулярні медитації зі зростаючою духовною сім'єю.
Її чоловік, сер Ч.П. Шрівастава, генеральний секретар Міжнародної морської організації ООН, спочатку був дещо здивований політикою "відкритих дверей" своєї дружини, але з часом він теж надихнувся Її милосердям і бажанням допомагати іншим. Він бачив, як його дружина приймала людей у Своєму домі, давала їм самореалізацію і піклувалася про них, навчаючи їх зціленню себе за допомогою технік Сахаджа Йоги. Про один з таких випадків він сказав: "Тоді я почав бачити, що відбувається диво. Вона лікувала юнака з великою турботою і любов'ю, за допомогою Сахаджа Йоги, і хлопець почав трансформуватися..."
Хоча Шрі Матаджі вже мала високий авторитет як дружина високопоставленого дипломата, Вона почала відігравати зростаючу публічну роль сама по собі - виступати на публічних заходах, давати інтерв'ю пресі, читати лекції і, перш за все, ділитися досвідом самореалізації з усіма бажаючими. Вона приваблювала людей, куди б не йшла, своїм посланням істини, невичерпною енергією та чудовим почуттям гумору. Повільно, але впевнено практика Сахаджа Йоги встановилась у Великобританії та Індії, потім у Європі, США і, зрештою, в усьому світі.
До 1990-х років Шрі Матаджі стала всесвітньо відомою особистістю, що привертає увагу ЗМІ, де б Вона не перебувала, а також отримувала численні відзнаки та нагороди. Її номінували на Нобелівську премію миру, а Клаес Нобель, онук Альфреда Нобеля і голова Фонду "Об'єднана Земля", заявив, що "Шрі Матаджі дає нам можливість стати господарями нашої власної долі". Її запросили виступити в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку, а також на Конференції ООН для жінок у Пекіні. Величезна кількість міських і регіональних урядів встановили день вшанування на Її честь.
Шрі Матаджі заснувала кілька неурядових організацій, зокрема Міжнародну лікарню та Центр дослідження раку поблизу Мумбаї та Нірмал Прем, притулок для знедолених жінок на околиці Нью Делі. До сьогодні ці установи використовують методи Сахаджа Йоги, щоб допомогти людям подолати такі проблеми, як хвороби та залежності, а також віднайти радість і сенс у своєму житті.
Незважаючи на те, що Шрі Матаджі стала знаменитістю, Вона залишалася такою ж милосердною, доброю та невибагливою особистістю, якою завжди була. Її мета не змінилася, як і Її послання. Як Вона писала у своїй книзі "Мета сучасної епохи": "Існує всепроникна радість Божественної любові, і Я хочу, щоб кожен насолоджувався нею". [1]
Шрі Матаджі продовжувала подорожувати світом до самого кінця Свого життя, хоча в останні роки кількість Її публічних виступів зменшилася, оскільки Вона проводила більше часу зі Своєю родиною.
Двадцять третього лютого 2011 року Шрі Матаджі мирно відійшла у вічність у віці 87 років. Її спадщина зберігається, оскільки досвід самореалізації продовжує трансформувати безліч життів.
