Культурна інтеграція
На шляху до сталої цивілізації
На семінарах, прес-конференціях й у неформальних лекціях Шрі Матаджі часто розповідала, що протягом всієї історії пророки і святі говорили про необхідність пізнання свого Я, свого духу. "Це те, що ми повинні робити. Розвивати релігію нашого духу", - сказала Вона. Вона порівняла зростання релігій з ростом великого дерева, яке є єдиним, але з численним цвітом. У невігластві люди зривають цей цвіт і використовують їх для боротьби один з одним, забуваючи, що ці квіти походять з одного дерева.
Під час публічної програми занепокоєний слухач запитав Шрі Матаджі: "Матінко, як інші люди зрозуміють Ваше послання?" Шрі Матаджі посміхнулася: "Всі розуміють любов, чи не так?" А за допомогою медитації Сахаджа Йоги Вона відкрила метод досягнення інтеграції між людьми різних культур і релігій: стан усвідомлення, котрий, коли розум повністю заспокоюється, стає об'єднуючою силою, відомою як колективна свідомість.
Карл Юнг так описував колективну свідомість: "На додаток до нашої безпосередньої свідомості, яка має абсолютно особисту природу й яку ми вважаємо єдиною емпіричною психікою, існує друга психічна система колективної, універсальної та безособової природи, яка є ідентичною у всіх людей”[1] Медитація Сахаджа Йоги активізує усвідомлення на більш глибокому рівні, на рівні коренів самої автономної нервової системи. Коли відволікаюча метушня розуму та давні зумовленості заспокоюються, людина здатна усвідомити, що культурні відмінності проявляються лише на поверхневому рівні. "Універсальна і безособова природа" є єдиною.
"І саме тому ми повинні усвідомити, що всі ми пов'язані певним спільним принципом життя, - пояснила Шрі Матаджі, - що всі ми маємо свою Кундаліні всередині нас. Тому ми повинні поважати всіх людей, всіх людських істот, якої б вони не були нації, з якої б країни не походили, якого б не були кольору шкіри, бо всі вони мають свою Кундаліні."
Під час своїх подорожей Шрі Матаджі цікавилася мистецтвом і ремеслами кожної країни, спостерігаючи, як вони відображають культуру духу. "У цій культурі ми не віддаємо перевагу чомусь лише тому, що це щось дороге, помпезне, гучно розрекламоване" - каже Вона. "Що ми цінуємо в цій культурі так це те, наскільки вона дарує радість".
Протягом багатьох років Шрі Матаджі запрошувала артистів з різних країн, походження та віросповідання виступати на культурних фестивалях. Для тих, хто не був знайомий з цим мистецтвом, Вона пояснювала значення каввалі, раги, Вівальді, концерту чи класичного індійського танцю. Вона влаштовувала ці виступи не лише для того, щоб підтримати артистів і зберегти культурні традиції, але й щоб показати, що мистецтво і музика різних культур і народів можуть бути проявом універсальної і загальнодоступної культури духу, яка приносить насолоду кожному.